Поради

ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!

1. Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!
2. Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.
3. Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.
4. Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.
5. Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.
6. Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.
7. Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.
8. Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.
9. Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.
10. Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
11. Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
12. Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.

Підліткові субкультури: хто винний і що робити?

Сьогодні, на тлі надзвичайних умов воєнного стану, у дитячому та молодіжному середовищі з’являються неформальні течії, організації та субкультури. Криза суспільства веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість.

В умовах сучасності, коли у більшості випадків діти не мають можливості займатися улюбленими заняттями через відсутність гуртків або батьки не спроможні оплатити їм дозвілля, вони вимушені знаходити собі розваги самі. А хтось – знаходить собі товаришів «за інтересами».

Підлітковий вік часто буває складно пережити не тільки дітям, а й їхнім батькам. Тому ми запропонували батькам рекомендації, які, вважаємо, допоможуть висвітлити, як саме впливають неформальні угрупування та кумири на дітей у юнацькому віці: Підліткові субкультури: хто винний і що робити?

Ми радимо: не слід пускати все на самоплив або відразу кидатися в бій. Вкрай важливо створити обстановку довіри, спочатку впоратися зі своїми почуттями, а потім навчитися спілкуватися з підлітком по-іншому, як із майбутнім дорослим.

Дорогі всі! якщо ви потребуєте психологічної підтримки -

колеги працюють для вас!

В цьому дописі контакти для звернення за психологічною допомогою.

Дорогі колеги, вдячна вам за те, що робите.

Допомога від психологів НПА https://www.facebook.com/645017952595504/posts/1391715561259069/

Чат бот при тривозі та паніці @friend_first_aid_bot

Психологічна Кризова Служба, координатори https://www.facebook.com/anna.stativka https://www.facebook.com/tatyana.konrad

Психологи секції травмфокусу УСП , голова секції https://www.facebook.com/larysadovlad

Розкажи мені велика платформа психологів https://tellme.com.ua/

Перша допомога в шоковому стані https://www.facebook.com/108912897259781/posts/497914748359592/

Чат безпеки для вагітних https://t.me/bezpekavagitnihua

Ініциатива 'свій до свого по своє' Перелік телефонів кризових психологів. Телефонуйте, якщо вам тривожно, якщо страшно, якщо просто хочеться з кимось поговорити.

Колеги, уклін вам

Щоб відчувати себе щасливими...

Гормони щастя - як зробити так, щоб їх було більше?

Є прості способи збільшити кількість наших «гормонів щастя» і впливати на свій настрій.

Коли ми запитуємо себе, що робить нас щасливішими, ми зазвичай думаємо про обставини, майно або людей в нашому житті. В глибині нашого тіла в цей час відбуваються цікаві хімічні процеси. Чотири основних речовини, що виробляються в мозку, відповідальні за створення тих відчуттів і емоцій, які ми асоціюємо з щастям. Це чудова новина - так як це означає, що навіть коли обставини, майно або люди в нашому житті не зовсім такі, якими ми хотіли б їх бачити, є прості способи збільшити кількість наших «гормонів щастя» і впливати на свій настрій.

Ендорфіни. Ендорфіни виробляються центральною нервовою системою, щоб допомогти нам справлятися з фізичним болем. Один безболісний (або ж не дуже болючий!) спосіб викликати їх вироблення - займатися фізичними вправами. Відповідно до одного з досліджень, лише 30 хвилин ходьби на біговій доріжці 10 днів поспіль було досить для того, щоб викликати значне зменшення депресії серед хворих, які страждають від клінічної депресії.

Серотонін. Напевно, найвідоміший «хімікат щастя» - так як саме на нього в основному спрямована дія антидепресантів. Цей нейромедіатор природним чином запускається деякими речами, які ми робимо кожен день. Один спосіб збільшити його рівень: перебувати на яскравому світлі - особливо сонячному. Фізичні вправи і позитивне мислення також стимулюють його вироблення.

Допамін. Його часто називають «хімікатом винагороди». Коли ви домагаєтеся мети або завершуєте задумане, ви отримуєте приємну дозу допаміну - усвідомлення того, що ви відмінно попрацювали. Але ви можете відчути те ж саме, по-доброму ставлячись до інших людей. Волонтерство збільшує рівень допаміну - і навіть думки, добрі і люблячі думки про когось.

Окситоцин. З ним добре знайомі мами - цей гормон виробляється під час пологів і під час грудного вигодовування. Він в основному асоціюється з люблячими дбайливими дотиками і близькими стосунками. Хочете, щоб у вас його було більше? Обійміть кого-небудь - нехай навіть кошеня.

Часом щастя може здаватися якоюсь далекою нездійсненною мрією. Але на щастя, в нашому організмі постійно відбуваються складні хімічні процеси, на які ми можемо впливати своїми повсякденними діями. Коли ми розуміємо, як працюють наші гормони і нейротрансмітери, ми, можливо, зможемо «запускати» їх простіше, ніж ми думаємо.

Будьмо щасливими!

ПОРАДИ  ВЧИТЕЛЯМ  ДЛЯ  ПОЛІПШЕННЯ  НАСТРОЮ

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з”явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам”ятайте: думати про себе – ваш головний обов”язок.

6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

ЗОЛОТІ  ПРАВИЛА  ПЕДАГОГА

1. Прийшов у школу - зроби розумне й шляхетне лице.

2. Кожного разу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство і про всяк випадок з'їж морозиво.

3. Гроші та педагогіка мало сумісні.

4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши твою усмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь в душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

7. Жартуй до тих пір, доки не навчишся.

8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель - спопелити душу.

9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.

11. Намагайся їсти кожен день.

12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге і щасливе педагогічне життя.

13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи.

14. Люби кого-небудь крім школи, і тоді у тебе буде все в порядку.

15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти артист, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина

16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.

17. Пишайся своїми помилками, і тоді у тебе їх буде з кожним роком все менше.

18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях дітей.

19. Якщо ти вмієш самий звичайний факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.

20.Пам'ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

21. Віддай школі все, а вийшовши зі стін школи, почни нове життя.

22. Постарайся завжди бути здоровою, навіть якщо в цей хтось не повірить.

23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: "Он вчителька пішла".

24. Не спи на уроці; дурний приклад заразливий.

25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.

26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.

27. Добре, якщо пізно увечері, коли ти згадаєш своїх учнів, обличчя твоє осяє посмішка.

Рекомендації для вчителя

ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»

1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.

2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.

3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів.

Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.

4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.

5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день ;

6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.

7. Категоричним правилом має стати відмові від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.

8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.

Пам’ятайте: «Це ваше життя, і ви живете тільки один раз!»

 РЕКОМЕНДАЦІЇ  ПЕДАГОГАМ  У  РОБОТІ  З ОБДАРОВАНИМИ  ДІТЬМИ

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.

4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

 ВЧИТЕЛЬ  І  ПРОБЛЕМИ  ДИСЦИПЛІНИ

5 найтиповіших проблем, пов’язаних  з  дисципліною        

  1. Некеровані  розмови  на уроках.

  2. Відсутність шанобливого ставлення до дорослих.

  3. Нечесність.

  4. Пасивний опір.

  5. Зухвала, нахабна, груба поведінка.

 Учителі  повинні знати закони, які є в  основі поведінки  учнів

1. Учні обирають певну модель поведінки за певних обставин.

2. Усяка поведінка підпорядкована певній меті – відчувати себе приналежним до шкільного життя.

3. Порушуючи    дисципліну,   учень  може усвідомлювати, поводиться

неправильно і що за цим порушенням стоїть одна з чотирьох причин:

-     привернення уваги;

-      влада;

-      помста;

 -     уникання невдачі.

  Типи реакції вчителя  на «неприпустиму» поведінку своїх вихованців:

1.Невтручання.  Вчителі, в кращому випадку, пояснюють учням, що трапилося,  розраховуючи,  що діти самі поступово навчаться керувати своєю   поведінкою.

2.Контроль.  Основні методи впливу – погрози і шантаж.

3.Взаємодія.  Вчителі    обирають  складну  роль  ненав’язливого   лідера,  щоразу cтавлячи   дітей   перед   необхідністю   усвідомленого   вибору та   відповідальності.  Вони  залучають  дітей  до  процесу  встановлення правил, програму  дисципліни  будують  на  підвищенні самоповаги учнів за  допомогою  стратегії  підтримки.

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВЧИТЕЛЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ЧАС

1. Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

4. Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили

5. Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

РЕКОМЕНДАЦІЇ  ВЧИТЕЛЯМ  ЩОДО  РОБОТИ  З  УЧНЯМИ,  ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ  ДО  ГРУПИ  РИЗИКУ

1. Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, класу, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в "кучі” і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.

2. Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.

3. Виставляйте малюнки дитини, поробки, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість дитини в собі, почуття самостійності. Хваліть її частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте що вона відчула в тій чи іншій ситуації...

4. Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.

5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей "список” в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашої дитини.

Звернення учнів до вчителів

«Секрет встановлення добрих стосунків між учителями та учнями»

1. Спілкуйтеся з нами якомога більше, особливо в позаурочний час. Ми хочемо знати вас краще.
2. Цікавтеся стосунками у нашому колективі. Пам'ятайте: якщо ви будете знати, хто з однолітками є для нас авторитетом, це допоможе на уроках.
3. Пригадайте себе у дитинстві та впізнайте в нас колишнього себе! Давайте вчитеся один в одного! Будь ласка, відчуйте нас, сприймайте нас такими, якими ми є, зрозумійте наш внутрішній світ. Тоді ви зможете передбачити нашу поведінку.
4. Пам'ятайте, що добрі стосунки легко руйнуються, їх треба постійно підживлювати. Дрібниць тут не буває. Щоб зміцнити наші добрі стосунки, давайте разом шукати спільні інтереси та потреби.
5. Не обманюйте нашої довіри. Її важко завоювати, та легко втратити. Будьте чесні з нами.
6. Примушуйте нас до чогось лише тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися марними. Бо інакше ми можемо сприйняти це як посягання на нашу свободу особистості.
7. Вимагайте щось від нас з повагою. Нам легше сприйняти вимоги, якщо ви робите їх у ввічливій формі: вимоги-прохання, вимоги-поради.
8. Не будьте безапеляційними у своїх покараннях!
9. Ми любимо тих вчителів, які посміхаються та в яких є почуття гумору.
10. Зрозумійте, що часто ми мовчимо не від незнання предмета, а від страху перед аудиторією. Пригадайте свої перші уроки.
11. Викликаючи у нас почуття страху, ви принижуєте себе та нас. Ми починаємо хвилюватися та нічого не розуміємо. Подумки полічіть до десяти, перш ніж викликати нашихбатьків, робити запис у щоденниках чи відсилати нас до завуча: а чи не розписуєтесь ви у власному безсиллі?
12. Пояснюючи, переконуйте нас, дивіться на нас, не кричіть – в нас ще п'ять уроків.
13. Зрозумійте, ваш предмет – важливий, але він не центр Землі, є ще й інші!.. Не намагайтеся перекласти на домашнє завдання те, чого ви самі не встигли на уроці.
14. Не стрижіть нас, будь ласка, під один гребінець. Адже ми всі різні!
15. Пам'ятайте: те, наскільки легко нам вивчити ваш предмет, залежить тільки від вас.